Сагайда́к або сайда́к — історично назва повного набору для лучника — лук разом зі шкіряною сумкою або дерев’яним футляром зі стрілами, пізніше просто футляр для стріл, колчан.
Були розповсюджені у тюркських народів, монголів, а також на території колишньої Русі до XVII століття. У скіфів був відомий під назвою горит.
Слово походить від тюрк. sadaq («сагайдак»), монг. sagadag («лук разом зі стрілами», «сагайдак»).