Основні елементи стрільби для лучників. Вони застосовуються як у спортивній стрільбі, так і в традиційній. На них варто звернути увагу як початківцю, так і досвідченому лучнику.
1. Стійка
Стопи паралельно та одночасно перпендикулярні до мішені. Спину, шию і голову тримаємо рівно, підборіддя трохи піднято. Середні м’язи преса легко напружені для утримання грудної клітки. Навантаження на стопи 60% на передню частину та 40% на п’яти. Через це все тіло нахилено вперед.
2. Підготовка до стрільби
Лук спираємо нижнім плечем на ногу, накладаємо стрілу на поличку і тятиву, і злегка натягуємо тятиву гаком пальців. Руки розслаблені протягом виконання пострілу. Плечі не повинні підніматися.
3. Натяг
Піднімаємо лук. Гак пальців при цьому ще тягне тятиву. Під час підйому або виведення лука до площини стрільби, виставляємо лікоть руки з луком так, щоб ліктьова кісточка та ямки ліктя були перпендикулярні площині лука, а рука з луком зберігала положення з двома лопатками в одну лінію.
Виводимо лук в площину стрільби і продовжуємо натягування тятиви гаком пальців. Руки повинні бути розслаблені, повинні працювати м’язи спини. При цьому можна робити попереднє прицілювання. Продовжуємо натягування тятиви поки не торкнемося кінчиком середнього пальця куточка рота (або Вашої точки прикладки). Як тільки кінчик пальців торкнеться – з цього моменту починається стадія дотягування.
4. Дотягування та випуск
Дотягування – це продовження натягування тятиви – лише дуже повільно – не більше 1 мм за секунду. Це необхідно, щоб уникнути статичної напруги м’язів. Під час дотягування робимо додатковий контроль за положенням тіла, рук, лука, а також остаточне прицілювання – після чого робимо випуск гаком пальців, потягнувши руку по щоці або шиї у бік потилиці.
Тятива має скотитися – зірватися з гачка пальців. Такий спосіб значно зменшить поперечні коливання тятиви.
Після випуску стріли рука з гачком пальців має відійти за голову – це індикатор технічно правильного виконання дотягування та випуску. Лук при виході стріли повинен мати можливість вільно хитатися на руці. Завал лука верхнім плечем убік від утримуючої руки – неприпустимо. Однак в деяких видах традиційної стрільби таке може бути нормальним.
Прицілювання спортивним прицілом
Незалежно від способу прицілювання поправки як по горизонталі так і по вертикалі повинні робити рух тазу на тазових суглобах. При цьому тіло повинне залишатися з тазом одним цілим.
Якір – це саме той дотик кінчиком середнього пальця куточка рота. Призначення якоря – досягти фіксованої і завжди однакової довжини витягання тятиви. Якір може бути різним – наприклад: а) торкатися кінчиком пальця вилиці збоку або спереду. б) Спортивний підщелепний хват. У такому разі застосовують додаткові якорі – якесь положення великого пальця на щелепі та торкання тятивої кінчика носа.
При інтуїтивній стрільбі можна використовувати додаткові якорі. Наприклад, торкаючись куточка рота кінчиком середнього пальця заводимо фалангу великого пальця за щелепу під вухом. При цьому важливо завжди зберігати однакове положення голови.
Прицілювання за наконечником (GAP-shuting)
Інтуїтивне прицілювання
При інтуїтивній стрільбі завжди концентруємо погляд на мішені. При цьому можна контролювати периферійним поглядом напрямок стріли та положення мішені у вікні райзера (руківʼя).
На верхньому фото показано прицілювання наконечником – наприклад, з 20 метрів, тоді на нижньому фото буде прицілювання приблизно з 45 метрів.
Пам’ятаємо, що чим швидше вилітає стріла, тим рівніша траєкторія її польоту і потрібне менше виправлення по висоті для віддаленої мішені.
Для наочності скористаємося балістичним калькулятором з наступними вступними даними:
виліт стріли в 0 градусів по горизонталі, стріла масою 370 гран, з натуральним пером 4х0,6 дюймів, довжина стріли 32″, діаметр 0,3″ і задаємо дві стартові швидкості: 175 футів за секунду (що дорівнює 53,4 м/с) і 165 футів за секунду (50,3 м/с).
Стріла зі швидкістю 175 фпс дасть зниження траєкторії з відривом 20 ярдів на 25 дюймів і з відривом 40 ярдів на 106 дюймів. А така ж стріла, але зі стартовою швидкістю 165 фпс дасть зниження на тих самих відстанях відповідно 28 і 121 дюйм. Як бачимо зміна початкової швидкості лише на 3 м/с (або на 6%) призводить до зміни висоти точки влучення на 3 та 15 дюймів (на 10% та 12% відповідно).
